Ольвія. Давня та нескінченна. Майже кожний, хто тут побував, знову повертається – вона притягує, неначе магніт. Взимку, чим суворіші морози, тим яскравіші літні спогади, і поступово починається зворотний відлік часу – до Ольвії залишилось півроку. Три місяці. Два тижні. Її дороги пам’ятають тисячі людей. І тисячі людей пам’ятають її дороги. Наші сліди незабаром також стануть сірим сухим пилом, що припорошуватиме землю та ноги людей, які ще не народилися. В таких місцях відчуваєш плин часу. Сторіччя, тисячоліття – лише мить.
Поки людину пам’ятають – вона жива. По суті, всі роки, які йдуть розкопки – Ольвія існує як тимчасове сезонне поселення. І навіть місцеві, коли розповідали цього року про страшну пожежу, що відбулася на заповідній території, казали: „Тушили всі – і Парутине, і волонтери, і Ольвія“. І поки кожного року на березі лиману з’являються намети археологів – Ольвія жива.
Ольвійский „маяк“ – насправді не маяк, а оптичний телеграф
Дитячі іграшки – кам’яний жертовник :)
Ольвія після пожежі
Вид на „НГФ“ – донизу пожежа майже не дісталась
Результат страшної пожежі в заповіднику. Білі „камінчики“ – молюски, які загинули
Також результати пожежі в Ольвії. В канавці – залишки молюсків, які загинули та скотились на дно рівчака
На території Ольвії цього року працювало три експедиції – українська, та спільні українсько-польська та українсько-німецька
Розкопки, керамічний та кістковий точки
Намет-лабораторія для камеральної обробки матеріалу польської місії в Ольвії
Ольвійська дорога
Давня Ольвія
Давня Ольвія та Дніпро-Бузький лиман
Балянуси (Balanus) – вусоногі раки з підряду морських жолудів на черепашці
Зелене та чорне. Межа, де зупинилось полумя пожежі
Один з моїх найулюбленіших пам’ятників. Як на мене – сформульовано чудово та правильно. Будь кому, хто хоч трішки працював в Ольвії, незалежно від фаху та досвіду – пам'ять
Сертакі на розкопі, з керівником польської експедиції. Консервація розкопу. Буває й так :)
„Ольвіополіт“ – добре відоме місце для всіх, хто працював в Ольвії
Вихід зі склепу „Єврисивія та Арети“. Погляд з „того“ світу
Жертовний столик в склепі „Єврисивія та Арети“
„Букет“ з молюсків. На кожній травинці – гірлянда з молюсків
Сходи
Ольвійський захід сонця
Давня дорога. Каміння було баластом на судах, які приходили до Ольвії
„Корида“. Пастух пригнав корів прямо до розкопу, в який тварини могли впасти. А потім філософскі спостерігав, як його помічник ганяється степом за коровами з дрючком. Замість телевізора
Агора. Головний жертовник та дикі мальви
Старі кістки, які були досліджені науковцями в попередні роки. Під час пожежі температура була така, що горіли навіть кістки
