Опублікували інтерв’ю зі мною у „Бабель“ під назвою „Зоологиня Євгенія Яніш проїхала 2200 км Монголією, брала в експедицію дітей, тримала вдома крука. Зараз вона вивчає викопних птахів і готує до випуску Червону книгу“. Хочу наголосити, що заголовок надто категоричний — я, загалом то, розповідала про те, що наш Інститут і мій відділ безпосередньо готують до друку Червону книгу. До публікації інтерв'ю його текст я не читала, тому є неточності у формулюваннях (ми спілкувалися 3 години). Але я дуже вдячна журналістам «Бабеля», що вони підняли важливу тему і запустили цикл публікацій, присвячених українським вченим!
P.S. На світлині — щелепа кабана, а не бобра. Бобер на іншому фото. І зуб бурого ведмедя.
Я обожнюю працювати з польовими щоденниками! Коли я їх відкриваю — дуже ясно згадую події, людей, птахів, кістки. А часто на полях є малюнки, позначки і короткі думки на якусь тему. Начебто вже і забула, а щоденник їх зберіг! Зараз знову витаю над Монголією. А на фото — археологічна експедиція.
Прочитавши цю публікацію, в першу секунду може виникнути питання – а до чого тут наука? Відповідь: до того, що на сьогодні стан старих будівель НАН України (та й багатьох ВНЗ) приблизно однаково кепський. Як і електропроводки. Почався сезон опалювання – і, як правило, на опаленні інститутів економлять. Співробітники змушені в зимовий період обігріватись електричними обігрівачами, а цього часто не витримує проводка. Так ось, поки не вирішиться питання з нормальним фінансуванням науки – ловіть лайфхак, який реально може врятувати ваше життя.