Статтю присвячено аналізу іхтіологічних матеріалів, знайдених на Білозерському поселенні IV — першої третини III ст. до н. е.
Ключові слова: Північне Причорномор’я, IV—III ст. до н. е., поселення, іхтіологія.
Представлены ихтиологические костные материалы из раскопок 2011 г. античного города Ольвии I-III вв. н. э. (988 костей рыб). Проведено их сравнение с выборками костей рыб из раскопок более древних участков Ольвии, а также Березани и Белозерского поселения, датируемых VI—III вв. до н.э. Выявлено, что из 16 обнаруженных видов рыб наиболее часто в течение почти 500 лет добывались девять: осетр, севрюга, стерлядь, белуга, сом, сазан, лещ, судак и вырезуб. Для корректного вычисления соотношения осетровых и костистых рыб, представленных в изучаемом материале, учитывали анатомический набор костей, и проводили сравнение только по костям краниального скелета. Обнаружено, что у местного населения в античное время наибольшее значение при потреблении рыбы имели осетровые и сом. Вылов шел круглогодично, наиболее активно в весенне-летний период.
Библиография и оригинал статьи в формате pdf:
Яниш Е. Ю., Антипина Е. Е. Промысловые рыбы древней Ольвии (I-III вв. н.э.) и ее окрестностей // Зоолог. журн. — 2013. — Т. 92, № 9. — С. 1190–1200. — doi: 10.7868/S0044513413090195.
Археозоологія — дисципліна на межі зоології, археології та палеонтології, яка вивчає діяльність людини в історичному минулому. На підставі археозоологічних досліджень можна реконструювати палеокліматичні, палеоекологічні та палеоекономічні умови давніх поселень та цілих регіонів. Стрімкий розвиток археозоології у світі ставить її в один ряд з найперспективнішими напрямами сучасної науки.
Бібліографія та оригінал статті у форматі pdf:
Яніш Є. Ю. Археозоологія — дисципліна на межі наук // Вісн. НАН України. — 2016. — № 7. — С. 55–68. — doi: 10.15407/visn2016.07.055.
Ще 15 років тому на пострадянському просторі майже ніхто і не чув про археозоологію. Традиційно визначення і аналіз кісток тварин з археологічних розкопів належали до царини палеонтології, у найкращому разі — палеозоології. Однак в останні десятиліття цей напрям почав активно розвиватися в усьому світі і дедалі більше виокремлюватися в самостійну дисципліну, охоплюючи все нові й нові сфери застосування. Археозоологія — дисципліна на межі зоології, археології та палеонтології. Як і археологія, вона вивчає діяльність людини в історичному минулому і дає змогу реконструювати особливості життєзабезпечення та специфіку господарської діяльності давнього населення. Об’єктом дослідження археозоології є отримані з археологічних пам’яток субфосильні залишки тварин, а також сліди їхньої життєдіяльності (кістки, луска, залишки слідів, шкаралупа яєць, копроліти тощо). Предметом дослідження — історичне минуле людства, яке вивчається на основі аналізу інформації, одержаної з археозоологічних матеріалів.
Отже, археозоологія відрізняється від археології об’єктом дослідження, а від палеонтології та зоології — предметом досліджень. На жаль, на пострадянському просторі вчені й зараз рідко використовують термін «археозоологія», вбачаючи в ній, як і раніше, лише невеликий розділ палеонтології.